Дизайн інтер'єрів
Будівництво та ремонт
Ландшафтний дизайн
Отделочные материалы
Наталія
IMG "Юла" раскрутка сайта и продвижение сайта
Оцінка статті: (Переглянуто: 2389)
Нормальна людина намагається або змушена жити сучасно, бути в усьому або хоч у чомусь співзвучною моді. А оригінали, що не бажають «бути як всі», самовиражаються в крайнощах, у чудовому симбіозі «останніх писків» мистецтва і його колишніх художніх подвигів. Вони оточують себе усім, з чого складається їхня власна особлива мода.
Середньостатистичний обиватель з цього приводу зазнає складні почуття, гніваючись і мимоволі захоплюючись одночасно: «Ну, це вже занадто!» Або: «Живуть же люди!». Але живуть, як правило, небагато хто, мало піклуючись про номінальні принадності та ергономічний євростандарт свого будинку, ставлячись до побуту на заздрість його рабів більш ніж легковажно, а до світу взагалі -- безшабашно до пофігізму.
Це індивідуалісти, яких обтяжують соціальні норми і приваблює все нестандартне, що уособлює не єдине, а своєрідність і в роботі, і у відпочинку, і в спілкуванні, і в житловому інтер'єрі, створеному в стилі ПОП-ДИЗАЙН.
Коктейль! Це - авантюризм?
У пластичному образі цього стилю угадуються знайомі прототипи: модерн і авангард, функціоналізм і хай-тек, декоративізм і кіч... Джерела, здавалося б, свідомо неспільні. Аж ні! Поп-дизайн хоробро мікшує їх на своїй творчій кухні, одержуючи в результаті цілком художньо-смачний продукт, по по думці володарей таких помешкань - взагалі кращій інтер'єр.
Це, звичайно ж, еклектика. Але виглядає свіжо і заманливо, скоряючи уяву арт-гурманів своєю несхожістю на еклектику в звичному розумінні цього слова. А справа в тім, що поп-дизайн -- це авантюрна еклектика, що дозволяє моделювати в кращому інтер'єрі найнеймовірніші «вільнолюбні» іміджі: дух піратського вітрильника або лицарського замку, розбійницької печери або хатини пустельника... Це виражається за допомогою високих технологій завтрашнього дня, у різноцвітті і розмаїтості фактур матеріалів, світлових полів антикваріату, у компонуванні форм і просторів за законами дитячої творчості, з властивою йому щирістю і безпосередністю у відчутті реальності.
Поп-дизайн створює інтер'єр-знак. Таким же знаком був колись антураж хіпі, панків, металістів, байкерів... Поп-знак ідентифікує свого власника, підтверджуючи його незалежність і неординарність, що виділяє на сіренькому тлі його амбіційну самодостатність.
«Випендреж», як основна якість індивідуальності
Цей стиль -- одне з найбільше яскраво виражених сьогодні декадентських явищ. Його кредо -- бути поза масами, у вузькому колі залицяльників егоцентризму. Це й унеможливлює його широке репродукування. Основною масою поп-ідеї сприймаються як екстравагантний естетичний випендреж, до якого можна, звичайно, віднестися поблажливо, наприклад, як до психічно несамовитого суб'єкта, який епатує вуличну юрбу екстравагантними витівками.
Поп-стиль дійсно стає своєрідним стимулятором піжонства, показного марнославства, що, як це не парадоксально, найчастіше виявляється довічним супутником талантів. Якщо вірити великому Ларошфуко, то без цього взагалі неможлива повноцінна реалізація обдарованих. Тому, якщо здобувач поп-образів не обділений якими-небудь здібностями, то дизайн житла постарається додати їм «товарний» вигляд -- іноді навмисний, іноді зухвалий, але ніколи не залишає байдужих.
Не менш цікавий психофізіологічний аспект поп-дизайну, що, уособлюючи ідею духовного розкріпачення особистості, відбиває у властивому цьому стану по-дитячому захоплюючий оптимізм. Людині, що по-своєму щиро вірить у праведність буття, завжди здається, що його погляди коли-небудь оцінять. І тоді всі нарешті зрозуміють, як були неправі, недооцінюючи унікального сучасника. Ну а поки він, як і його однодумці, протиставляє хронічній незатребуваності юнацьку здатність жити мрією про світлє завтра. Це захисний рефлекс, що дозволяє бадьоро триматися до 20 років. Потім -- у 30. Потім -- у 40, у 50 і так далі... Цьому здорово допомагає стиль. Начебто засіб Макропулоса, він дарує людині неминуще відчуття молодості, щасливу можливість якщо не зовні, то принаймні внутрішньо довго-довго не старіти.
Становлення поп-дизайну в кожнім суспільстві прямо пов'язане зі станом його економіки. Культовий у постмодернізмі філософ Жан Бодрійар вважає, що в промислово розвинутих країнах економіку нагромадження рано чи пізно змінює так звана економіка бажань, коли людина, пересичена універсальними цінностями і стилістичним ширвжитком, захоче присвяченого тільки їй ексклюзиву. І цей споживач-революціонер неодмінно прагнутиме до настільки ж революційного атрибутування своїх ідей. На це, як показує світовий досвід дизайну, зовсім не обов'язково витрачати багато грошей, але обов'язково багато витрачається особистісного.
Така персоніфікація житла для нас поки явище нечасте. Більш характерним залишається поки прямування рекламному заклику, а не власної індивідуальності. Але як тільки хтось згадує про СЕБЕ, про СВОЇ бажання, він може розраховувати на допомогу в особі поп-дизайну, готового ці бажання втілити з усією щирістю і безпосередністю в самий кращій інтер'єр (на думку йщго володаря).
|